«Я зауважив йому, що довкола нас на милі немає жодного закладу, де можна було б чого-небудь випити. І він перейшов до річки, мовляв, яка від річки користь, і хіба той, хто відпочиває біля річки, повинен померти від спраги» – Джером Клапка Джером «Троє у човні (якщо не рахувати собаки)»
Один з кращих способів відпочити влітку – це поїхати або піти до річки. Тут, біля води, прохолодно навіть у спеку. Дивлячись на нинішнє заросле ряскою водоймище, обкладене залізобетонними плитами, хочеться згадати часи, коли рівняни ще мали змогу відпочивати поблизу води.
Устя бере початок з джерел на північних схилах Мізоцького кряжу, біля села Дермань Здолбунівського району Рівненської області. Тече переважно на північ, у пониззі на північний захід. Впадає до Горині і є її притокою. Довжина річки – 68 км, площа водозбору – 756 км2. Устя належить до малих річок. На її березі знаходиться м. Рівне, м. Здолбунів та інші населені пункти. Історія річки Усті тісно пов’язана з історією Рівного.
Річка Устя, русло якої мальовничо протікало через центр міста, є не зовсім річкою, а каналом, який облаштували у двадцяті-тридцяті роки польські гідротехніки, намагаючись ліквідувати болото, котре століттями оточувало поселення під назвою Рівне. Історики стверджують, що назва річки Усті має досить прозору топоніміку і означає те місце, де річка впадає до іншої водойми (моря, озера або більшої річки). Уперше про річку згадує акт 1583 року («рекой Устьєй к Городку»). По-різному називали річку в Дермані – Дерманка, Устье, Оствиця. Формування русла в межах міста Рівне почалось у 30-ті роки ХХ століття. Колишнє русло річки проходило у районі сучасної вулиці С. Петлюри.
Формування русла річки Устя у межах міста Рівне, 30-ті роки ХХ століття. Фотографія Ігора МислинчукаОдне із перших благоустроїв берегів р. Устя, 30-ті роки ХХ століття. Фотографія з Фейсбук спільноти РОВНО/РІВНЕ
У травні 2018 року в Рівному на Суспільній площі «Plaza» біля ТРЦ «Злата плаза» створили 3D зображення р. Устя.
Загальна площа зображення 25 м². Ідея малюнку – відтворення колишнього русла річки на тій території, де зараз знаходиться торговий центр.
Акуратне і чисте ще у ті часи русло річки починалося, як і тепер, від греблі Басівкутського ставка. Праворуч від русла майже одразу за дамбою була складна гідротехнічна конструкція у вигляді двох басейнів просто неба. У самій Усті тоді було дуже зручно купатися: чиста проточна вода, невелика, до півтора метра, глибина, приваблювали всіх, хто хотів освіжитися у спекотну погоду.
Створення дитячої залізниці вздовж річки. Фоторгафія Фейсбук спільноти РОВНО/РІВНЕ
Трохи пізніше була створена насипна дамба лівого берегу – основа майбутньої дитячої залізниці. Залізниця розташована в центрі міста, на березі річки Устя. Шлях тупиковий, з двома станціями – Партизанська та Озерна. Дитяча залізниця була побудована в 1948 – 1949 роках. Починаючи від стадіону “Авангард”, правий берег Усті був заасфальтований і обсаджений кущами, серед яких були затишні лавочки. Все це закінчувалося сходами, які виводили перехожих на центральну вулицю міста. Тодішня Устя ще тільки починала забруднюватись. Зведення залізобетонної запруди на Басовкуті збіглося з влаштуванням пляжу, розчищенням частини ставка, зведенням вишок для стрибків у воду та станції прокату човнів. Народ поступово перестав купатися в Усті й ходив на очищений ставок. У річку ж почало потрапляти все більше витоків із місцевої вуличної (на плутати з так званою фекальною) каналізації.
Відпочинок рівнян біля води: чий спогад з дитинства?
Ставок у Басовому Куті, річка Устя, а згодом плавальний басейн – так у давнину рівняни рятувалися від літньої спеки. У 20-і роки минулого століття до Рівного докотилася мода засмагати й відпочивати біля водойми. Тоді ж рівняни почали, окрім берегів Усті, обживати ставок у Басовому Куті. Пляж на Басовому Куті став цивілізованим після того, як магістрат на початку 30-х років розробив проект пляжів біля ставу та будівництва басейну для плавання. Відкритий плавальний басейн збудовано в Рівному в 1933 році. Щоправда, як писало “Ехо Рувеньське”, платний вхід на басівкутський пляж обурював мешканців Рівного, мовляв, “вимагають плату за воду і повітря”. Але це дозволяло владі міста утримувати зону відпочинку в належному стані. На жаль, сьогодні за “доброю” традицією останніх років Рівне знову розпочинає літній відпочинковий сезон з повним “асортиментом” інфекцій у єдиній пристосованій для купання водоймі – Басовому Куті.
Рівненський відкритий плавальний басейн. Джерело: РівнеРетроРитм
Чому риба протестує або сучасний стан єдиної у місті річки
На сьогоднішній день стан річки Усті є катастрофічним.
Негативно впливають чисельні забудови берегової лінії, які призводять до ерозії земель та замуленості річки. Той факт, що на території міста вода в річці не має динамічної течії, призводить до застоювання води, тому все сміття та шкідливі речовини залишаються. Масла у вогонь підливають також жителі міста, які зробили з річки сміттєзвалище і тепер там можна побачити від пляшки та пластикового пакета до меблів та побутової техніки.
Проте основною причиною забруднення Усті є те, що частина будинків поблизу річки досі не має каналізації і мешканці скидають стічні води в річку. Через несанкціоновані фекальні стоки та воду з пральних машин, у якій містяться сполуки фосфору, в Устю потрапляють небезпечні речовини – азот амонійний та азот нітритний. Як наслідок, розвивається велика кількість синьо-зелених водоростей, які швидко перегнивають. Цей процес, особливо під час спеки, супроводжується використанням великої кількості кисню із води та спричиняє задуху й масову загибель риби в Усті.Таку ситуацію рівняни спостерігають уже кілька років поспіль. Брудна та занедбана водойма призводить до захворювань та позбавляє містян зеленої зони для відпочинку.
Громадськість усіма можливими способами привертає увагу міської влади до проблеми.
Так, у березні цього року під час особливо сильних морозів громадська природоохоронна організація Екоклуб із Рівного зафіксувала 12 несанкціонованих стоків, через які у річку без очистки потрапляють стічні води із будівель неподалік. Місця незаконних скидів у річку відзначені на карті.Це стало початком кампанії по відновленню та збереженню Усті. Кампанія Екоклубу має на меті привернути увагу міської влади до проблеми забруднення річки. Досі впроваджувались лише точкові заходи, які не вирішують проблему загибелі річки у Рівному. Необхідно, щоб план збереження Усті був комплексним.
Продовженням стала вулична акція Екоклубу та волонтерів “Збережи Устю”, яка відбулась у День Конституції України. Учасники акції нагадали рівнянам про їх Право на безпечне для життя і здоров’я довкілля, закріплене у ст. 50 Конституції України.
“Збираємо підписи за збереження Усті, проводимо експерименти із водою та фотографуємося із мешканцями водойми, які понад усе мріють про чисту і безпечну річку” – пише Екоклуб на сторінці у соцмережі.
Хорошою новиною і наступним кроком для покращення ситуації з річкою стало створення ініціативної групи “Чиста Устя”, до якої входять представники Екоклубу. Новостворена ініціативна група отримала міні-грант на реалізацію проекту “Відновлення річки Устя”.
Екоклуб вірить, що Устю можна врятувати!
Надихають позитивні приклади із світової практики – одним із них є Женевське озеро (озеро Леман). У кінці 1960-их водойму забруднили важкими металами, добривами та мийними засобами. На деяких пляжах Женевського озера видимість під водою була близька до нульової. До 1980-х інтенсивне забруднення винищило всю рибу.
На сьогоднішній день озеро має чудовий вигляд і відновило свій природний стан. Завдяки небайдужості місцевої громади та правильному підходу до вирішення проблеми, зараз озеро повністю безпечне, більше того, придатне для купання і відпочинку. Женевське озеро стало прикладом того, як спільними зусиллями можна досягти бажаного результату.
Із цікавою, багатою історією річка міліє, заростає, перетворюється у звичайне болото. Чи віддамо її на поталу, чи захистимо – залежить від нас із вами. Якщо ти прагнеш змінити сумну ситуацію із Устею, долучайся до кампанії Екоклубу по відновленні та збереженні річки, ставши волонтером або членом організації.
Річка має жити!
Не згадані попередньо джерела інформації:
1. Устя (притока Горині) / Вікіпедія. Режим доступу: https://goo.gl/YcEMsu. 2. Жінкам купатися разом із чоловіками — заборонено, або як рівняни “пляжились” у давнину / Інтернет ресурс “Фотографії Старого Львова”, режим доступу: https://goo.gl/icpXfv. 3. “Устя — річка мого дитинства”/ автор Наталія Хойна. Режим доступу: https://goo.gl/wccWeF.
